Пятница, 26.04.2024, 05:40
Приветствую Вас Гость | RSS

ЗАКОН И ПОРЯДОК

Отказ судьи

5. Суддя відмовляє в прийнятті заяви:

1) якщо заява не підлягає розгляду в судах;

2) якщо є таке рішення суду чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

3) якщо в провадженні суду є справи по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

5) якщо справа не підсудна даному судові;

6) якщо заява подана недієздатною особою;

7) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Цей перелік є остаточним і не підлягає розширюваному трактуванню. Але слід зазначити, що, не зважаючи на останні зміни, внесенні в “пожежному порядку” Законом України “Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України” № 2540-III від 21.06.2001 р., нині діюча редакція ЦПК України морально застаріла і не в повній мірі відповідає не тільки вимогам сьогодення але й Конституції України. Зокрема, Конституцією України визначено, що “юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі”. Конституційний суд України надав відповідні роз’яснення з цього приводу: Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Неприпустима відмова в прийнятті заяви з підстав недоведеності заявлених вимог, пропуску строків позовної давності, з інших, не зазначених в пунктах а-ж підстав.

Суддя, відмовляючи в прийнятті заяви, зобов’язаний постановити про це мотивовану ухвалу (яку Ви можете оскаржити, якщо вважаєте, що вона не справедлива). Якщо суддя відмовив в прийнятті Вашої заяви з підстав, передбачених пунктами б), е), є), ж), після усунення допущених порушень, Ви можете повторно звернутися до суду з заявою в тій же справі.

Якщо Ви подали позов з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, суддя постановлює ухвалу про залишення Вашої заяви без руху. Одночасно суддя встановлює строк для усунення виявлених недоліків (цю ухвалу Ви також можете оскаржити, якщо вважаєте, що вона не справедлива). У разі їх усунення в строки встановлені судом, провадження по Вашому позову буде продовжено. Якщо ж ці недоліки не будуть усунені, то позовна заява, з усіма доданими до неї матеріалами, буде Вам повернута. Така заява вважається неподаною, що надає Вам право, виконавши всі вимоги закону, повторно звернутися до суду.

Всі ці правила застосовуються при зверненні до суду з позовними заявами, зі скаргами, що витікають з адміністративно-правових відносин а також з заявами в порядку особливого провадження.

6. Підготовка справи до судового розгляду в тому числі і розгляд заяв, пов’язаних з підготовкою справи до розгляду (заява про витребування документів, про забезпечення позову, тощо) повинна бути проведена не більше як у семиденний строк, а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до двадцяти днів з дня прийняття заяви.

Це означає, що протягом зазначених строків з дня надходження справи до суду, суддя зобов’язаний здійснити підготовку справи до розгляду, після чого постановити ухвалу, в якій зазначити, які підготовчі дії ним проведені, і встановити час розгляду справи.

Всі цивільні справи, призначені до слухання повинні бути розглянуті в такі строки:

а) трудові справи - в семиденний строк;

б) справи про стягнення аліментів і про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, - у десятиденний строк;
в) всі інші справи - у п'ятнадцятиденний строк.

В деяких випадках ЦПК України передбачає інші строки розгляду справ судом.

Не зважаючи на те, що цивільним процесуальним кодексом України чітко визначено строки підготовки справи до розгляду та строки її розгляду, фактично суди не дотримуються цих строків. Здебільшого, це пов’язано з надмірним завантаженням судів іншими справами.

У тому випадку, коли Ви обґрунтовано вважаєте, що розгляд Вашої справи по суті умисно затягується рекомендуємо Вам звернутися зі скаргою на бездіяльність судді до:

- відповідної кваліфікаційної комісії суддів, виклавши припущені суддею порушення закону, та з проханням вжити заходів для їх усунення;

- до голови цього суду (або до вищестоящого суду) з заявою про відвід судді та проханням передати справу для розгляду іншому судді.

7. За загальним правилом, з позовною заявою до суду Ви маєте звернутися протягом трьох років, тобто протягом строку позовної давності. Проте, в деяких випадках передбачені скорочені строки позовної давності.

Скорочені строки давності тривалістю в шість місяців діють, зокрема, за позовами:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про недоліки проданих речей;

3) що випливають з поставки продукції неналежної якості;

4) про явні недоліки в роботі, виконаній за договором підряду;

5) про недоліки в роботі, виконаній за договором побутового замовлення.

До позовів про приховані недоліки в роботі, виконаній за договором підряду, застосовується скорочений строк давності в один рік.

До позовів, що випливають з перевозки вантажів, пасажирів і багажу, застосовуються скорочені строки давності в два місяці.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Не зважаючи на пропуск строків позовної давності, суд зобов’язаний прийняти Вашу заяву до розгляду та прийняти по ній рішення. Проте, слід знати, що пропуск строків позовної давності є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Одначе, за наявності поважних причин пропуску строків давності, за заявою позивача, суд може поновити пропущений строк. Поважними обставинами пропуску строків позовної давності можуть бути визнані обставини, пов’язані з особою позивача (наприклад, важка хвороба).

Заява про поновлення строків пропущеного строку позовної давності подається до суду одночасно з позовною заявою. Рішення по цій заяві приймається судом одночасно з ухваленням рішення по Вашому позову.

Меню сайта