Исковое заявление

Позовна заява повинна містити в собі:

а) назву суду, до якого подається заява;

б) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником;
в) зміст позовних вимог;

г) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

д) зазначення доказів, що стверджують позов;

е) зазначення ціни позову;

є) підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача - також довіреність чи інший документ, що стверджує повноваження представника.

Позовна заява подається з копіями відповідно до кількості відповідачів (на кожного відповідача – одна копія).

(Приблизні зразки позовних заяв наведені в ДОДАТКАХ 1.1-1.4)Слід мати на увазі, що на відміну від кримінального процесу, цивільний процесуальний кодекс України, покладає на сторони обов’язок по доказуванню обставин, на які вони посилаються. Суддя, за клопотанням сторони, може лише надати допомогу в витребуванні необхідних доказів. (ДОДАТОК 1.6)

Подавши до суду ксерокопії документів, Ви зобов’язані по першій вимозі суду представити оригінали для огляду. Тому, з’явившись до суду для співбесіди або в судове засідання – майте при собі оригінали всіх документів, копії яких додані до позовної заяви. Суддя під час співбесіди або в судовому засіданні перевірить їх відповідність з оригіналом і засвідчить своїм підписом.

У той же час, слід мати на увазі, що суддя, у разі необхідності, має право приєднати до матеріалів справи саме оригінал документу.

Ще одним обов’язковим додатком до позовної заяви є квитанція про сплату державного мита. Виключення складають позови, які не обкладаються держмитом (зокрема – позови, які випливають з кримінальних справ, позови про стягнення заробітної плати) та позови позивачів, які за законом звільненні від сплати держмита.

Ціна позову визначається:

1)     у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою;

2)     у позовах про витребування майна - вартістю витребуваного майна;

3)     у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше як за один рік;

4)     у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше як за три роки;

5)     у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6)     у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше як за один рік;

7)     у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше як за один рік;

8)     у позовах про дострокове розірвання договору майнового найму - сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше як за три роки;

9)     у позовах про право власності на будинки, що належать громадянам на праві приватної власності, - дійсною вартістю будинку, а для будинків, що належать державним, кооперативним та іншим громадським організаціям, - не нижче їх балансової вартості;

10)  у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог, за винятком вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Ціну позову вказує позивач. Якщо в момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір мита попередньо визначає суддя. У тому разі, якщо в ході судового розгляду буде встановлено інший розмір держмита, недоплачена сума стягується судом, а переплачена – підлягає поверненню.

Бувають випадки, коли сплатити держмита Вам не “по кишені”. Законодавством передбачено, що враховуючи майновий стан позивача, суддя може відстрочити або розстрочити сплату держмита на строк не більше як до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції, проте в усякому разі не більше як на три місяці з дня пред'явлення позову. Для отримання такої розстрочки чи відстрочки необхідно одночасно з поданням позову звернутися до суду з відповідною заявою, додавши до неї документи, які підтверджують майновий стан позивача. Це можуть бути: копії пенсійного посвідчення, медичних документів про інвалідність Ваших близьких родичів, що перебувають на Вашому утриманні, свідоцтва про народження Ваших неповнолітніх дітей, довідка про Вашу невелику заробітну плату, копія трудової книжки (як Вашої так і дружини/чоловіка). Але слід зазначити, що суди вкрай неохоче застосовують таку розстрочку чи відстрочку.

Державне мито сплачується позивачем через установи ощадбанку на розрахунковий рахунок того суду, до якого подається позовна заява. Номер розрахункового рахунку суду та інші необхідні банківські реквізити можна отримати в канцелярії суду.

Слід мати на увазі, що державне мито відноситься до судових витрат. Стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати (у тому числі – державне мито), хоча б ця сторона і була звільнена від оплати судових витрат на користь держави. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, в якій позивачеві відмовлено.

Хотілося б звернути Вашу увагу на таке. Існують випадки, коли відповідач, отримавши копію позовної заяви, яка містить вимоги матеріального характеру, намагається унеможливити виконання можливого судового рішення: переоформлює своє майно на інших осіб, знімає кошти з рахунків тощо. Щоб запобігти цьому ЦПК України передбачає, що суд чи суддя на просьбу осіб, які беруть участь у справі, або за своєю ініціативою може вжити заходів до забезпечення позову.

Такими заходами є:

а) накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

б) заборона провадити певні дії;

в) заборона іншим особам провадити платежі або передавати майно відповідачеві;

г) зупинення продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на дане майно або про виключення його з опису;

д) зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріального органу, коли боржник оспорює цей напис у позовному порядку.

Вжиття заходів до забезпечення позову можливе на будь-якій стадії процесу але ми рекомендуємо подавати заяву про забезпечення позову одночасно з поданням позовної заяви.

4. В Україні не існує чітко визначеного порядку подання позовної заяви до суду. Тому існує декілька варіантів подання позову:

— подання позовної заяви безпосередньо судді під час прийому громадян;
— подання позовної заяви в канцелярію суду;

— пересилка позовної заяви до суду поштою.

Кожен з цих варіантів має свої “плюси” та “мінуси”.

Подання позовної заяви безпосередньо судді під час прийому громадян.

“Плюси”

Під час прийому в суді Ви одразу ж, разом з суддею можете визначити дату судового засідання або співбесіди з відповідачем. Можливо, вже під час подання позовної заяви, суддя запропонує Вам представити додаткові матеріали (документи), які необхідні для розгляду Вашої справи. У разі необхідності, суддя може вирішити питання про витребування документів, які Ви самі не маєте можливості отримати. Призначивши справу до розгляду, суддя може вирішити Вашу заяву про забезпечення позову (ДОДАТОК 1.5) і доручити Вам доставити копію відповідної ухвали безпосередньо у державну виконавчу службу.

“Мінуси”

а) Прийом громадян суддями здійснюється лише в певні години два рази на тиждень і всього по три години (у м. Києві це середа - з 15 до 18 години, п’ятниця - з 8 до 11 години). Подекуди судді призначають співбесіди із сторонами на час, визначений для прийому громадян і тоді потрапити на прийом до судді майже неможливо.
б) величезні черги на прийом до судді, що не гарантує що Ви з першого разу потрапите до судді та подасте заяву.

Подання позовної заяви в канцелярію суду.

В деяких судах існує практика, коли судді не ведуть особистого прийому громадян. Позовні заяви та інші документи подаються до загальної канцелярії суду або до спеціалізованої канцелярії: канцелярії по цивільним справам.

“Плюси”

а) загальна канцелярія приймає документи щоденно протягом всього робочого дня.
б) на копії позовної заяви Ви отримуєте відмітку суду про прийом документів.

“Мінуси”

а) в судах, де прийом документів здійснює канцелярія по цивільних справах, прийом здійснюється лише в строго визначені години. У тіж самі прийомні години, канцелярії по цивільних справах видають громадянам матеріали цивільних справ для ознайомлення, видають та завіряють копії судових рішень. У зв’язку з чим черги до канцелярії збільшуються неймовірно, що практично унеможливлює подати документи з першого разу.
б) секретарі канцелярії часто відмовляють в прийомі позовних заяв, мотивуючи тим, що заяву “неправильно складено” і тут же пропонують свої послуги по складенню заяви “за окрему плату”. Складення позовної заяви секретарем суду, не гарантує що вона буде складена правильно і що в ній будуть відображені всі істотні аспекти вашої справи (позову).
в) непоодинокі випадки, коли співробітники канцелярії високомірно, майже вороже, ставляться до відвідувачів

г) подекуди працівники канцелярій, секретарі судових засідань пропонують позивачам разом з позовною заявою подавати до суду канцелярське знаряддя: 20 аркушів паперу, 5-10 конвертів, марки, 4-6 ручок.

д) більш довгий час з дня подання позову до призначення співбесіди між сторонами, з урахуванням часу на “канцелярській” рух заяви в суді.

Пересилка позовної заяви до суду поштою.

Позовна заява з усіма документами, що до неї додається надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке Ви самі заповнюєте в поштовому відділенні одночасно з відправкою листа.

“Плюси”

відсутність всіх вищезазначених “мінусів”, а також можливість подати позовну заяву у будь-який зручний для Вас час. Датою подання позову є дата поштової відправки, яку Ви завжди можете підтвердити, надавши суду поштову квитанцією.

“Мінуси”

а) більш довгий час з часу подання позову до призначення співбесіди між сторонами або першого судового засідання, з урахуванням часу на поштову доставку позовної заяви та канцелярську тяганину;

б) призначення дати співбесіди або судового засідання без погодження з Вами;
в) про призначення співбесіди або судового засідання Вас повинні повідомити судовою повісткою, яку листоноша вкине Вам у поштову скриньку. Це аж ніяк не гарантує, що Ви отримаєте повістку вчасно. Якщо Ви не отримали судового виклику протягом місяця з часу вручення Вашого позову співробітнику суду (пам’ятаєте про поштове повідомлення про вручення, на якому співробітник суду розписався про отримання рекомендованого листа?), то радимо Вам звернутися до канцелярії по цивільних справах за необхідною інформацією про “долю” Вашої позовної заяви. Правда звертатися до канцелярії знову ж таки необхідно тільки у визначені прийомні години. Отримати необхідну інформацію по телефону – майже не можливо.

РЕКЛАМА

Урядовий контакт центр

фирмы; Рейтинг сайтов Общество / Закон

Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0

Облако тегов

Рекламный блок

Здесь может быть ваша реклама

Рекламный блок

Здесь может быть ваша реклама

Рекламный блок

Здесь может быть ваша реклама

Рекламный блок

Здесь может быть ваша реклама

Рекламный блок

Здесь может быть ваша реклама

Рекламный блок

Здесь может быть ваша реклама